Navigation


Системи управління кольором (Color management system).
Налаштовування системи управління кольором графічних редакторів на прикладі Adobe Photoshop.

На даний момент, всі процеси обробки будь-яких зображень перейшли на цифрові технології — від процесів отримання до етапів їх відтворення будь-якими способами. Всі ці технології, по визначенню, працюють з даними в цифровій формі, тобто будь-яке зображення — це набір числових даних, записаних в певному форматі, а оскільки, це зображення являє собою сукупність кольорових елементів, то в цифрову епоху колір необхідно задати чисельно. Яким чином колір можна виміряти та задати числами йдеться в статті про теорію кольору яку рекомендується прочитати в першу чергу.

Сучасна наука вже давно вирішила проблему вимірювання кольорів, як предметів, що випромінюють та відбивають світло, так і тих, що його пропускають (наприклад слайди). Проте, буде помилкою вважати, що цифровий фотоапарат чи сканер займаються вимірюваннями кольору сцен чи об'єктів, які вони захоплюють. Дані, які ми отримуємо з цих пристроїв, являють собою лише апаратні дані RGB, але не дані про колір. Відсканувавши на різних сканерах один і той самий оригінал, ми отримаємо різні апаратні дані. ыТакож одній й ті ж значення CMYK, віддруковані на різних машинах і різних видах паперу, викличуть відчуття різного кольору. Наступна таблиця демонструє апаратні дані, які необхідні для відтворення відчуття одного й того ж кольору (Lab= 62 -53 29) на різних пристроях:

Пристрій Тип апаратних даних Значення апаратних даних
Монітор Samsung 931BW RGB 7; 181; 108
Монітор Dell UltraSharp 2410 RGB 97; 107; 100
Принтер Epson Stylus Pro 9880 RGB 136; 242; 109
Аркушева друкарська машина на некрейдованому папері CMYK 82; 0; 78; 0
Аркушева друкарська машина на крейдованому папері CMYK 95; 0; 88; 0
Газетна друкарська машина CMYK 89; 3; 97; 0

Примітка. Незважаючи на те, що принтер Epson використовує CMYK колоранти, його драйвер приймає RGB дані, тому з точки зору систем управління кольором це RGB пристрій.

Тобто ми бачимо, що різні пристрої, для відтворення ідентичного кольорового відчуття, використовують різні апаратні дані, навіть в рамках однієї моделі відтворення (RGB чи CMYK). Дані цієї таблиці наочно ілюструють, що пристрої які беруть участь в процесах відтворення кольору, працюють лише з власними апаратними даними про колір, проте не з даними про колір безпосередньо. Це пояснює невідповідності кольоровідтворення між різними пристроями та є основною причиною виникнення систем управління кольором (анг. Color Management System, термінологічно правильніше: система управління кольоровідтворенням).

В 1993 році вісім компаній (Adobe, AGFA, Apple, Eastman Kodak, Microsoft, Silicon Graphics, Sun Microsystems та Taligent) утворили Міжнародний консорціум по кольору (International Color Consortium) з метою розробки та впровадження відкритих методів передбачуваної передачі даних про колір між різними пристроями, операційними системами та документами. Даний консорціум розробив відкриту архітектуру колірних профілів (профайлів) — файлів, які містять інформацію про кольоровідтворювальні властивості пристроїв, які вони описують. Саме колірні профілі становлять основу будь-якої системи управління кольором, яку використовує те чи інше програмне забезпечення. А оскільки специфікація профілів є відкрита для всіх розробників, будь-який профіль може бути використаний програмами незалежно від операційної системи чи виробника апаратної частини устаткування.

Як було сказано вище, цифрова техніка, яка бере участь в процесах кольоровідтворення, має справу лише з апаратними даними про колір, і також відомо, що колірні відчуття людини задаються координатами в системах XYZ чи Lab. Саме інформацію про відповідність між апаратними даними пристрою та координатами кольору, які ці дані викличуть, містяться в колірних профілях. Координатні системи XYZ та Lab в термінології систем управління кольором — це простори зв'язку між профілями (profile connection space) через які проводиться обчислення апаратних даних, які викличуть відчуття потрібного кольору. Тобто, якщо необхідно відтворити однаковий колір різними пристроями, система управління кольором обчислить необхідні апаратні дані, які необхідно подати на кожен пристрій, використовуючи колірні профілі кожного з цих пристроїв. Принципова схема роботи систем управління кольором, зображена на наступному малюнку:

Як можна побачити, будь-які операції передачі інформації про колір відбуваються через колірні профілі відповідних пристроїв. Колірні профілі чітко визначають особливості кольоровідтворення даних пристроїв і є основою систем управління кольором. Оскільки монітор є центральним елементом більшості технологічних процесів обробки зображень, без його точного кольорового профілю система управління кольором не може правильно виконати покладених на неї функцій. Це справедливо і для всіх інших пристроїв (принтерів, сканерів і т.д.).

Колірні профілі створюються спеціальним програмним забезпечення на основі серії вимірювань координат кольору, які викличуть певні комбінації апаратних даних. Для моніторів, ця процедура відбувається за наступною схемою: на дисплей поступово виводиться серія прямокутників, заданих певними апаратними даними RGB, а пристрій (колориметр чи спектрофотометр) вимірює координати кольору (XYZ або Lab), відчуття якого викличе цей прямокутник. Далі проводиться співставлення між даними RGB та XYZ, які записуються в потрібній формі у колірному профілі даного монітора. Подібним чином проводиться профілювання друкуючих пристроїв: друкується спеціально підготовлена тестова шкала, кожен елемент якої потім вимірюється спектрофотометром з подальшим опрацюванням отриманих даних і створенням профілю. Пристрої вводу інформації (камери та сканери) профілюються шляхом оцифровування ними спеціальної тест-шкали, величини XYZ кожного поля якої відомі.

Маючи в своєму розпорядженні колірні профілі всіх пристроїв, які беруть участь в кольоровідтворенні, та правильно використовуючи системи управління кольором, можна добитися високої точності і передбачуваності результатів.

Слід звернути увагу, що колірні профілі можуть бути вбудовані у файлі зображення багатьох форматів (включаючи JPEG, TIFF та PDF), що дозволяє дуже зручно передавати інформацію про колір, що міститься в зображенні, на інші пристрої чи програми. Більшість програм вбудовують колірний профіль у файл зображення по замовчуванню при його збереженні. Зображення, які отримані безпосередньо з цифрових камер, також мають вбудований колірний профіль.

Різні пристрої, а відповідно їхні колірні профілі мають різне колірне охоплення — одні більше, тоді як інші — менше. Якщо необхідно відтворити колірне відчуття на двох пристроях, і цей колір лежить в середині кольорового охоплення обох пристроїв, проблем не виникає: система управління кольором згідно схеми своєї роботи проведе обчислення, і дозволить добитися ідентичності колірних відчуттів. Проблема виникне, коли з'явиться потреба відтворити відчуття, які лежать поза охопленням цільового пристрою. Процес “втискування” кольорів з більшого кольорового охоплення у менший називається gamut mapping (дослівно, відображення кольорового охоплення). Це складний процес, який є одним з основних завдань системи управління кольором, про особливості якого буде йтися далі. Результат роботи такого процесу проілюстровано на малюнку, що показує відтворення зображення поліграфічним способом (права частина):

Вихідне зображення

Зображення, втиснуте в колірне
охоплення друку на матовому папері

Помітна суттєва різниця в насиченості більшості кольорів зображень, що ілюструє менше колірне охоплення відбитка (права частина) ніж вихідного зображення.

Сучасне ПЗ може емулювати кольори зображень, які ми отримаємо на іншому пристрої за допомогою функції кольоропроби. Детальніше про режим кольоропроби програми Adobe Photoshop можна прочитати в даній статті.

Налаштовування системи управління кольором програми Adobe Photoshop

Програми сімейства Creative Suite фірми Adobe використовують розвинуту і точну систему управління кольоровідтворенням, яка дозволяє передбачувано відтворювати растрові та векторні зображення, а також цілі сторінки.

Для прикладу будуть розглянуті налаштування системи управління кольором програми Adobe Photoshop, проте знаючи всі основні поняття, не виникне питань при налаштуванні інших програм. Потрапити в діалогове вікно налаштування кольорів можна з меню програми: Правка — Налаштування кольорів (Edit — Color settings), або комбінацією клавіш Shift-Ctrl-K:

Список Параметри містить збережені налаштування всіх параметрів і вже містить деякі наперед задані їх варіанти. Наприклад для підготовки зображень для мережі Інтернет, або європейські налаштування для додрукарської підготовки і т.п.

Група налаштувань Робочі простори дозволяє задати, які колірні профілі (тут названі просторами, а оскільки профіль визначає колірний простір певного пристрою, то ці два поняття можна вважати синонімами) будуть використовуватися по замовчуванню при створенні нових зображень, та будуть присвоюватися зображенням без профілю, чи в цей профіль будуть перетворюватися всі зображення, які відкриваються в Adobe Photoshop (залежно від налаштувань).

Підпункт RGB дозволяє вибрати робочий простір для зображень колірної моделі RGB. Найчастіше, як робочі, використовуються колірні профілі sRGB та AdobeRGB, мова про які піде пізніше. Зараз розглянемо ColorMatch RGB, WideGamut RGB та ProPhoto RGB, які використовуються набагато рідше, проте мають певні переваги, при використанні їх в певних областях. Охоплення всіх розглянутих просторів зображені на наступній діаграмі колірності xy:

Колірний простір ColorMatch RGB заснований на кольоровому охопленні колись популярного монітора Radius PressView і має гамму 1,8, що робить його прихильним для деяких користувачів платформи Mac попередніх поколінь. Цей простір використовує білу точку D50. ColorMatch RGB може бути корисний при роботі з архівами сканованих зображень.

Колірний простір Wide Gamut RGB має широке колірне охоплення. Він використовує спектрально чисті основні кольори, білу точку D50 і гамму 2,2. За його допомогою можна задати 77,6% всіх видимих кольорів. Проте він містить 8,1% нереальних кольорів, на які буде використовуватися частина даних зображення, а тому на видимі кольори залишиться менше градацій.

При роботі з колірними просторами з таким великим охопленням, рекомендується працювати з 16 бітними зображеннями, щоб уникнути ефекту постеризації, який може виникнути при 8 бітах на канал через більші кроки градієнтного переходу.

ProPhoto RGB — це колірний простір, розроблений компанією Kodak для фотографічного виводу, який пропонує особливо велике колірне охоплення. Він містить 91,2% всіх кольорів, які розрізняє людина (по відношенню до охоплення простору CIE Lab). Основні стимули ProPhoto RGB були обрані також з метою зведення до мінімуму спотворень кольорових тонів при нелінійних тонових перетвореннях. Цей простір використовує білу точку, яка відповідає D50 і гамму 1,8.

Один з недоліків цього колірного простору є те, що 12,8% всіх представлених в ньому кольорів — уявні кольори, які не існують. Це означає, що потенційна точність передачі кольору втрачається через резервування цих нереальних кольорів.

При використанні просторів, які мають широке колірне охоплення, рекомендується працювати зі зображеннями, які мають 16 біт на каналі і мати на увазі, що велика частина кольорів, які можуть бути чисельно задані в просторах з широким охоплення не можуть бути відтворені на моніторі, навіть з широким кольоровим охопленням.

sRGB — стандартний колірний простір, колірне охоплення якого відповідає середньостатистичному монітору, і відтворює гамму криву типового CRT дисплея. Основні кольори цього простору ідентичні тим, що використовуються в сучасному телебаченні (HDTV).

Основною перевагою sRGB є його широке використання та визнання. Він є стандартним для веб-сторінок та використовується в продуктах більшості основних гравців на ринку.

Через подібність цього простору до характеристик більшості дисплеїв, практично не виникає суттєвих проблем при використанні зображень заданих в sRGB в програмному забезпеченні, яке не має системи управління кольором (більшість офісних програм, переглядачів фотографій та ін.).

Adobe RGB — стандартний колірний простір, розроблений з метою включення в нього інтенсивних зелених та голубих кольорів. Необхідність в цьому виникла через те, що колірне охоплення деяких видів друку в голубих ділянках перевищує охоплення більшості моніторів, а отже і простору sRGB. Саме можливість задати більшу кількість кольорів та покриття охоплення друку на високоякісному папері і є основною перевагою Adobe RGB перед sRGB.

Проте, ця перевага буде зовсім не помітною, якщо Ви не працюєте з насиченими голубими відтінками, які практично не зустрічаються в природних сценах. Такі кольори, найчастіше використовуються в упакуванні та рекламі через їхню здатність привертати увагу споживачів.

Білий графік на малюнку (на відміну від попереднього графіка, тут простори порівнюються на діаграмі колірності ab) — колірне охоплення sRGB, жовтий — Adobe RGB, а зелений — охоплення друку на крейдованому папері. Помітне суттєво більше охоплення Adobe RGB та перекриття ним насичених зелено-голубих та голубих відтінків, що відтворюються на крейдованому папері, тоді як sRGB в цих ділянках має менше колірне охоплення.

Через велике колірне охоплення Adobe RGB в деяких ситуаціях може виникнути проблема з постеризацією 8-бітних зображень. Тобто в деяких відтінках між двома сусідніми значеннями кольору буде спостерігатися велика різниця, що негативно вплине на плавність градієнтів при маніпулюванні таким зображенням. Така проблема повністю вирішується використанням 16-бітного представлення кольору зображення.

Ще однією проблемою, яка може виникнути при роботі з Adobe RGB є ті самі насичені голубі кольори, які є поза охопленням більшості моніторів, проте відтворюються та крейдованому папері деякими видами друку. Тобто на екрані певний голубий колір буде може виглядати спокійним, а на папері він стане насичено голубим, що вплине на загальне сприйняття зображення. Ця проблема практично не виникає при використанні моніторів зі широким кольоровим охопленням (wide gamut).

Також в списку RGB просторів можна побачити колірний профіль вашого монітора. В більшості випадків не потрібно встановлювати профіль свого монітора, як робочий простір RGB, програма вже використовує його при обрахунках колірних координат при візуалізації на моніторі всіх зображень згідно зі схемою. Потреба використання простору монітора, як робочого колірного профілю, може виникнути лише при необхідності забезпечити відповідність відтворення кольору з програмами, які не використовують управління кольором.

Підпункт CMYK дозволяє вибрати робочий простір для зображень колірної моделі CMYK. На відміну від моделі RGB, для цієї моделі не має абстрактних колірних профілів на зразок Adobe RGB чи sRGB. В цьому пункті необхідно вибрати профіль друкарського процесу для відтворення на якому готуються Ваші зображення. Проте, в більшості випадків, профіль конкретної друкарської машини не створюється через високу вартість її запуску, а використовуються профілі, які створені при друкарських процесах, що точно відповідають міжнародним стандартам. Стандартні колірні профілі CMYK створені для різної комбінації листових та рулонних друкарських машин та крейдованого та некрейдованого паперу. Наприклад профіль Uncoated FOGRA29 відповідає друці на некрейдованому папері, тоді як Сoated FOGRA39 — на крейдованому. Слід пам'ятати, що крейдований (в більшості випадків глянцевий) папір дозволяє відтворити більш насичені кольори ніж некрейдований. Правильно вибрати потрібний профіль CMYK завжди допоможе консультація з друкарнею, яка буде займатися тиражуванням зображень.

Підпункт Сірий (Gray) дозволяє вибрати колірний профіль для монохромних зображень (“чорно-білі” чи відтінки сірого), тобто таких, в яких змінюється тільки одна координата кольору — яскравість. При підготовці таких зображень для друку найкраще підійде профіль Dot gain 15%, а при публікування Ваших зображень в інтернеті — профіль Gray gamma 2.2, що відповідає тоновій кривій типового монітора.

Підпункт Плашковий (Spot) аналогічний підпункту Сірий (Gray), з тією відмінністю, що він керує плашковими колорантами зображень, які використовуються тільки при друці таких зображень поліграфічним способом.

Група налаштувань Стратегії керування кольором (Color management policies) визначає поведінку Adobe Photoshop стосовно колірних профілів зображень, з якими програма буде працювати, для кожної колірної моделі відповідно (RGB, CMYK чи відтінки сірого):

  • позиція Вимкнути дозволяє вимкнути керування кольором для щойно створених та відкритих зображень, якщо їхній вбудований колірний профіль відмінний від встановленого у програмі робочого простору. Не рекомендується встановлювати цей пункт, оскільки відкидання вбудованих профілів деяких зображень призведе до неточностей їх візуалізації на моніторі, що знівелює всі намагання забезпечити точний процес обробки зображень.
  • позиція Зберегти вбудовані профілі (Preserve embedded profiles) налаштовує програму залишати вбудовані профілі зображень без змін. Найбільш розумний підхід, оскільки в такому випадку відсутні ризики втрати інформації про колір під час перетворення в колірні простори з меншим охопленням ніж вбудований в зображення.
  • налаштування Перетворити відповідно до робочого простору (Convert to Working space) дозволяє перетворювати колірний простір відповідної моделі всіх зображень у заданий робочий простір. Таке налаштування корисне, коли всі зображення готуються до відтворення заздалегідь відомим процесом. Проте, рекомендується зберігати вихідні копії всіх зображень через потенційні втрати під час перетворення з більшого колірного простору у менший.

Наступні налаштування (Невідповідність профілів та Відсутність профілів (Profile Mismatches та Missing Profiles)) дозволяють увімкнути попередження про невідповідність з робочим простором чи відсутність вбудованого профілю під час відкриття чи імпорту всіх зображень. Якщо ці опції увімкнуто, Photoshop буде завжди вимагати користувача прийняти рішення, що робити зі зображеннями, в яких відсутній чи інший ніж робочий колірний профіль, тобто необхідно буде вирішувати кожного разу, як відкривати чи імпортувати такі зображення. В такому випадку з'являється наступне діалогове вікно:

Як бачимо, пропоновані пункти аналогічні варіантам налаштування перших трьох опцій групи Стратегії керування кольором вікна Налаштування кольорів. По замовчуванню вибраним є той пункт, що налаштований цими опціями для кожної колірної моделі у вікні Налаштування кольорів.

Налаштувавши всі необхідні параметри кольоровідтворення, можна переходити до роботи над зображеннями.

Перетворення між режимами зображення за допомогою команди Зображення — Режим (Image Mode) призводить до перетворення даних зображення у відповідний робочий колірний простір. Наприклад, у вікні Налаштування кольорів заданий робочий простір CMYK як UncoatedFOGRA29; тоді команда Зображення — Режим — Колір CMYK приведе до перетворення вихідного зображення у простір UncoatedFOGRA29. Аналогічно для RGB та монохромних зображень.

Якщо виникає потреба перетворити зображення у відмінний від робочого профілю простір, Photoshop пропонує дві команди: Правка — Призначити профіль та Правка — Перетворити на профіль (Edit — Assign Profile та Edit — Convert to Profile відповідно).

Команда Правка — Призначити профіль (Edit — Assign Profile) — дозволяє присвоїти колірний профіль зображенню. При цьому апаратні дані у файлі цього зображення не змінюються: якщо у файлі записаний піксель RGB 255, 50, 240 то ці дані після присвоєння профілю залишиться без змін (як і решта пікселів зображення). Проте зміниться вигляд такого зображення на екрані чи відбитку, оскільки присвоєний профіль має інші колориметричні дані, ніж попередній профіль зображення. Тобто при виконанні такої команди над зображенням, його вбудований профіль не враховується, що в більшості випадків не те що ми хочемо, оскільки при цьому втрачається колориметрична інформація зображення. Тому потрібно використовувати цю команду обережно і тільки коли ви точно знаєте, що це дасть в кожному конкретному випадку. Дана функція може бути корисна, якщо необхідно призначити колірний профіль зображенню, яке його до цього не мало, і при цьому відомо, що дані зображення відповідають певному профілю (наприклад, після сканування зображення і наявності колірного профілю цього сканера). Також необхідно зазначити, що присвоїти профіль можна тільки тієї кольорової моделі, в якій задане вихідне зображення (наприклад, не можна присвоїти CMYK профіль RGB зображенню і навпаки).

Команда Перетворити на профіль (Convert to Profile) — дозволяє проводити перетворення даних зображення з одного колірного простору в інший. Вихідним простором служить вбудований профіль зображення. При виконанні цієї команди апаратні дані файлів не зберігаються, але зберігається інформація про колірні відчуття, які записані в перетворюваному зображенні. Діалогове вікно даної команди зображено на малюнку:

Поле Простір джерела (Source Space) інформує нас про профіль (простір) зображення, яке ми збираємося перетворити.

Поле Цільовий простір (Destination Space) дозволяє задати простір, в який буде перетворено вихідне зображення. Даний пункт дозволяє вибрати в якості цільових всі наявні в системі колірні простори.

Група опцій Параметри перетворення (Conversion Options) визначає параметри і спосіб перетворення між колірними просторами. Перемикач Механізм (Engine) визначає, який програмний модуль буде виконувати обчислення колірних координат. На вибір пропонується Adobe (ACE) та Microsoft ICM (або ColorSync на MacOS X). По замовчуванню заданий Adobe (ACE), який рекомендується не змінювати.

Перемикач Метод (Intent) дозволяє вибрати метод підбору кольорів, які лежать поза охопленням цільового простору. Пропонуються на вибір чотири такі методи (проте не всі вони доступні для всіх просторів):

  • перцепційний (Perceptual) — метод при якому програма намагається зберегти візуальні відмінності між пікселями зображення, але при цьому перетворень зазнають не лише кольори, що знаходяться за межами кінцевого охоплення, але й ті, що не виходять за його рамки. Тобто, при використанні цього методу, жертвують точністю передачі кольорів з метою збереження загального вигляду зображення. Даний метод корисний для зображень з великою кількістю кольорів, що виходять за межі цільового охоплення, і він дозволяє передати деталі в таких ділянках зображення. Для фотографічних зображень цей метод використовується найчастіше. Перевірити на зображенні, які кольори є поза охопленням, завжди можна використавши команду Перегляд — Попередження про охоплення (View — Gamut Warning), або з клавіатури Shift — Ctrl — Y, налаштувавши перед цим цільовий простір в меню Перегляд — Параметри кольоропроби (View — Proof Setup). Увімкнувши цю функцію, Photoshop виділить сірим всі кольори, що поза охопленням кінцевого простору.
  • насиченість(Saturation) — метод, який прагне зберегти насиченість кольорів за рахунок певного зменшення точності передачі кольору. При використанні цього методу на ділянках кольорів, що виходять за кінцеве охоплення, втрачається найбільше деталей зображення, порівняно з перцепційним та відносним колориметричним методами. Тому метод насиченість не призначений для фотографічних зображень, а застосовується в основному в діловій графіці з метою збереження насичених кольорів графіків та діаграм.
  • відносний колориметричний (Relative Colorimetric) — метод, при якому всі кольори, що знаходяться за межами кінцевого простору, передаються за допомогою найближчих їм кольорів на межі цільового простору. При цьому кольори, що знаходяться в середині початкового простору, не змінюються. Даний метод дозволяє зберегти більше кольорів початкового зображення ніж перцепційний метод, проте загальне враження від зображення може бути іншим за рахунок зміни співвідношень між кольорами, що попадають в кінцеве охоплення і тими що ні.
  • абсолютний колориметричний (Absolute Colorimetric ) — метод подібний відносному колориметричному методу, з тією відмінністю, що даний спосіб не враховує білу точку цільового простору, що може кардинально вплинути на загальний вигляд зображення. Даний метод не рекомендується до застосування, і може бути корисний лише при необхідності імітувати колір паперу на кольоропробі.

Вибрати метод, який буде використовуватися по замовчуванню при всіх перетвореннях колірних просторів, можна додатковими опціями вікна Налаштування кольорів, відкривши їх кнопкою Більше параметрів (More Options).

Перемикач Використовувати компенсацію чорної точки (Use black point compensation) враховує динамічний діапазон яскравостей кінцевого пристрою, що дозволить відтворити деталі в глибоких тінях. Вимкнення цієї опції еквівалентне імітації тонового діапазону початкового зображення на кінцевому пристрої, що в більшості випадків призведе до кардинальної втрати деталей в тінях. Для фотографічних зображень рекомендується залишити компенсацію чорної точки увімкненою.

Опція Використовувати псевдозмішування (Використовувати згладжування, Use Dither) дозволяє зменшити ефекти постеризації та оконтурювання на кінцевому зображенні через помилки обрахунку колірних координат сусідніх пікселів. Увімкнуто по замовчуванню.

Опція Звести зображення... (Flatten Image... ) вмикає зведення всіх шарів зображення в один, з метою збереження вигляду всіх застосованих до шарів ефектів. При увімкненні цієї опції не забудьте зберегти копію зображення зі всіма шарами, так як може з'явитися необхідність їх редагування в майбутньому.

Перемикач Перегляд (Preview) вмикає функцію попереднього перегляду результатів роботи команди Перетворити на профіль на екрані монітора.

Налаштування системи управління кольором при друці зображень

Тепер затримаємося на налаштуваннях діалогового вікна друку зображень, оскільки система управління кольором програми Adobe Photoshop, що цілком очікувано, працює не лише при виводі зображень на екран, але і при їх друці. Отже, коли виникає потреба передбачувано відтворити певне зображення після друку на принтері, в першу чергу необхідно отримати колірний профіль цього принтера, або використати наявний.

Зображене діалогове вікно Друк (Print) актуальне для версій CS4 та CS5 програми Adobe Photoshop, для попередніх версій все відбувається аналогічно. Дане вікно дозволяє налаштувати всі необхідні параметри друку зображень. Ми затримаєтося лише на тих, що стосуються системи управління кольором.

Перший доступний перемикач з групи Керування кольором (Color management) (права частина вікна) дозволяє вибрати режим системи управління кольором. Положення Документ (Document) вмикає звичайний режим друку: вхідним профілем є колірний профіль зображення, що друкується (в більшості випадків це sRGB чи Adobe RGB), а вихідним — профіль принтера. Дане налаштування підходить для більшості випадків друку будь-яких зображень і при цьому кольори надрукованого зображення повинні відповідати нашим очікуванням. Оцінити на екрані вигляд майбутніх відбитків дозволяє описана вище команда Перетворити на профіль (Convert to Profile), чи функція екранної кольоропроби.

Перемикач Перевірити (Proof) дозволяє імітувати будь-який інший друкарський процес за допомогою наявного принтера (т.з. паперова кольоропроба). Дана опція може застосовуватися комерційними друкарнями з метою отримання дешевих пробних відбитків без необхідності запуску основного обладнання (наприклад, офсетних друкарських машин). Виконавши профілюванння принтера і друкарської машини, можна налагодити процес отримання кольоропробних відбитків без високих затрат.

Перемикач Обробка кольорів (Color Handling) визначає де буде відбуватися управління кольором — самою програмою Photoshop чи драйвером принтера. Рекомендується залишити операції з перетворення кольорів програмі Adobe Photoshop, яка дозволяє чітко і прозоро вказати всі необхідні параметри процесу. При цьому необхідно вимкнути управління кольором в драйвері принтера, бо подвійне застосування колірного профілю (в Photoshop та в драйвері) призведе до неприйнятних результатів друку.

Наступний перемикач дозволяє вказати колірний профіль конкретного принтера та паперу на якому буде друкуватися зображення. На вибір пропонуються усі встановлені в системі профілі. Якщо потрібний профіль відсутній в списку, необхідно встановити його звичайним подвійним клацанням по файлу профіля.

Опції Метод візуалізації (Rendering Intent) та Компенсація чорної точки (Black Point Compensation), задають параметри перетворення між вихідним колірним профілем зображень та кінцевим профілем принтера. Про ці налаштування йдеться вище в даній статті.

Для забезпечення точності при перегляді готових відбитків, необхідно задовільнити певні вимоги щодо освітлення та облаштування робочого приміщення. Детальну інформацію можна знайти у відповідній статті цього сайту.

Ще однією функцією системи управління кольором є екранна кольоропроба, яка дозволяє імітувати на екрані кольори зображень, які ми отримаємо після їх друку, чи побачимо на будь-якому іншому пристрої виводу (принтері, моніторі і т.п.). Про функцію екранної кольоропроби Adobe Photoshop йдеться в наступній статті цього сайту.